Початок ХХ століття характеризується виходом жіноцтва з “чоловічої тіні” та початком їх самореалізації. У той час представниці прекрасної статі розпочали опановувати нові професії, розширювати свої права та коло образу. Серед них яскраво виділяється постать Леонтини Лучаківської. Мало хто знає, але ця жінка стала автором першої україномовної книги у Галичині. Далі на ternopolyanka.
Історія життя Леонтини Лучаківської
Леонтина Лучаківська народилася у мальовничому селищі Довжанка теперішнього Тернопільського району Тернопільської області. Її батько, Дмитро Лучаківський, був парохом у церкві святого Івана Богослова, а мати походила зі священницької родини Дольницьких. Сім’я Лучаківський налічувала 6 дітей, серед яких Леонтина – наймолодша. Варто зазначити, що саме її єдиний брат, Володимир Лучаківський, був першим українцем-бургомістром Тернополя з 1896 по 1903 рік.
Попри те, що сім’я була дуже великою, усі діти отримали гідне виховання. Лучаківські вирізнялися особливим патріотизмом та шляхетством. Значну частину свого життя Леонтина перебувала на Тернопільщині. У 1885 році вона та її сестра Олександра переїхали до “культурної столиці України” – Львова. Це сталося одразу ж після смерті батька. Саме у Львові жінка розпочала свою видавницьку діяльність, зокрема видала бестселер і першу україномовну кулінарну книгу “Домашна кухня. Як варити і печи” у 1910 році.
Окрім цієї були й інші. Та не все чудово складалося у житті молодої Леонтини. Їй доводилося перебувати у важкому матеріальному становищі, заробляти на життя шиючи одяг. Так жінка прожила майже все своє життя. Померла в 1935 році, у віці 77 років.
Перша україномовна кулінарна книга
Найперша книга Леонтини Лучаківської вийшла друком у Львові, в 1910 році. Її до сьогодні вважають справжнім бестселером. Книга увібрала в себе чимало кулінарних рецептів, які були відомі жінці ще з дитинства. Загалом, у книзі вмістилося близько 455 переписів і 17 розділів. Вони були присвячені “Мясу”, “Салатам”, “Морозиву”, “Соусам до м’яса” тощо.
Особливістю “Домашньої кухні. Як варити і печи” стало те, що тут були зібрані не тільки вишукані рецепти, але й найпростіші, які може приготувати кожна жінка. Це, наприклад, яйця в майонезі чи макарони до росолу. З господинями того часу, Леонтина поділилася по-справжньому цінними і дорогими порадами.
Так, як Леонтина є уродженкою Тернопілля і тривалий час мешкала в цьому регіоні, у неї зібралося чимало інформації, якою вона могла поділитися з читачами. Це ексклюзивні та вишукані страви, насамперед з галицької кухні. Наприклад: булочки подільські без яєць, сальцесон подільський, медівник буковинський та інші. Не оминула Лучаківська й європейську кухню. У книзі детально розповідається як саме приготувати французькі тістечка з пінкою, німецьку бабку до кави, торт прованський тощо. Переважає італійська, французька, польська традиційна кухня. Не оминула талановита Леонтина й єврейську традиційну кухню. Українським господиням розповіла про приготування жидівських булочок і прецеликів з маком до чаю.
Навіть сьогодні можна скористатися порадами Леонтини Лучаківської і приготувати щось смачненьке з її книги. Чимало рецептів, про які розповідає жінка, мають історичну цінність. І це, насамперед, через недоступність потрібних інгредієнтів. Наприклад: серни, чмелюхи, оленя тощо. Проте тут містяться й актуальні рецепти, які можна без проблем реалізувати навіть з найпростішими продуктами, що можна віднайти у холодильнику будь-якої домогосподині.
Згідно того, що подає нам авторка, можна зробити висновок, що Леонтина була досвідченою господинею. Окрім головного наповнення книги – рецептів, жінка ділиться рекомендаціями і нюансами приготування тої чи іншої страви, а також їх правильним подаванням за столом. Адже знаючи правила подачі страв і напоїв, це може справити неабияке враження на гостей, а господиня дому не впала би обличчям у бруд. Окремо Леонтина виділила й те, якою саме повинна бути поведінка за столом.
Як вдалося видати книгу?
За “славою” і “визнанням” Леонтини Лучаківської приховувалося чимало труднощів. У Львові жінка прожила близько півстоліття, проте життя її було нелегким. Щоб хоч якось заробити грошей, вона займалася кравецтвом. Звісно, що коштів на видання своєї авторської книги у жінки не було. Її допоміг український підприємець, громадський і кооперативний діяч Микола Заячківський. Видавництво “Домашна кухня. Як варити і печи” було повністю профінансовано за його кошти. Коли ж вийшла перша і найдовгоочікуваніша книга Леонтини, на той час жінці було 52 роки. Її поява справила величезний фурор на оточення. Тому дуже скоро, через 2 роки, Галичина побачила її другий наклад.
Він був не менш популярний за попередній. На нову книгу “Домашньої кухні. Як варити і печи” відгукнувся навіть провідний часопис Галичини, перший і впродовж багатьох років єдиний український щоденник “Діло”. Появу книги вони оцінили дуже позитивно. Щоденна газета написала, що завдяки цій першій руській книзі, кожна господиня зможе навчитися варити і пекти різноманітні страви на будь-яку пору року. Переглянути вміст Домашньої кухні. Як варити і печи” можна тут.
Інші праці Леонтини Лучаківської
“Домашна кухня. Як варити і печи” безумовно, є бестселером Леонтини Лучаківської. З неї розпочалася видавницька діяльність жінки. У різні часи друком виходили й інші книги авторки, але вже за кордоном. Леонтині належить авторство другої частини “Українсько-англійської кухарки”, що видавалася кілька разів у Канаді. Щоправда, це була та ж “Домашна кухня. Як варити і печи”, проте вже як частина іншої книги, а саме
“Кухня Старокраєва”. Про цю книгу згадувала дослідниця Наталія Чапленко.
Книга “Українсько-англійська кухарка” складається з 3-х частин, і, що цікаво, вона була видана повністю українською мовою. У першій частині розповідається про те, як саме варити і пекти страви на англійський спосіб. Весь текст надрукований українською мовою. Друга частина, яка належить Леонтині Лучаківській, має назву “Старокраєва домашня кухня”. У ній зібрані рецепти. Остання частина це “Вказівки для здороля”. Тут також зібраній й короткі розділи про те, як робити домашні напої,правила етикету тощо.
Перше видання “Українсько-англійської кухарки” побачив світ того ж, 1910 року, коли вийшла друком “Домашна кухня. Як варити і печи”. Його надрукувала найстаріша українська газета у Канаді “Канадійський фермер” у місті Вінніпег. Інше видання вийшло друком у США, в місті Нью-Йорк у 1953 році.
Загалом, книга “Домашна кухня. Як варити і печи” Леонтини Лучаківської є результатом тієї багаторічної праці, надбання українського народу в кулінарних традиціях і важливою пам’яткою української літературної мови початку ХХ століття. Щоб чіткіше зрозуміти, що саме авторка мала на увазі, у книзі, наприкінці видання знаходиться словничок.
Більше століття, ця важлива праця була всіма забута. У радянський період Леонтину Лучаківську разом із багатьма талановитими діячами безжально викреслили з історії української культури. Із здобуттям Незалежності, вона поступово повертається, та вже як жінка, що стала авторкої першої україномовної кулінарної книги в Галичині ХХ століття. Так, у 2017 році її було перевидано видавництвом “Богуславкнига”. Укладачем стала Маріанна Мовна, а оформив львівський художник-графік Ігор Біликівський.
