Вінчання на Тернопільщині

Однією з найголовніших подій в житті кожної людини є весілля. Воно відігравало й продовжує відігравати важливу роль у житті кожного українця. Створення сім’ї є новим етапом, тому ще здавна до цього ставилися дуже відповідально. Це, зазвичай, супроводжувалося комплексом обрядів, традицій і народних вірувань. Одним із найсакральніших дотепер вважається таїнство вінчання. Далі на ternopolyanka.

Чим важливе таїнство вінчання?

 На прикладі українського весілля ми можемо простежити як саме змінювали традиції його святкування та те, що залишилося без змін до сьогодні. Одним із таких є обряд вінчання. Його було запроваджено набагато пізніше ніж сам процес взяття шлюбу. Через це в Україні його вважали не обов’язковим, що цікаво, у багатьох регіонах України так думають дотепер. Проте на Тернопільщині вінчання завжди мало сакральне значення. Це таїнство є  союзом чоловіка і жінки, який освячений церквою, де вважається, що Господь з’єднує їх душі у єдине ціле. Так, як церква становила важливе місце у житті мешканців Західної України, зокрема Тернопілля, то тут до цього ставилися дуже відповідально.

Вважається дотепер, що в таїнстві вінчання Господь подає свою допомогу молодому подружжю у боротьбі з негараздами, які траплятимуться у їх подальшому суспільному житті. Незважаючи на те, що ми живемо у ХХІ столітті де молодь має більш прогресивні погляди на життя, вінчання тут не втрачає своєї значущості. Чимало молодих людей не зраджують столітнім традиціям і підтримують їх існування, зокрема, й через вінчання. 

Ще за часів Петра І вважався дійсним той шлюб, який проходив освячення церквою. Це поширилося на всіх мешканців Російської імперії. Не оминуло це й ту частину України, що тривалий час перебувала у складі цієї держави. Відтоді ширилася думка, що якщо молоді є не обвінченими то їх діти народжувалися поза шлюбом. Якщо ж така ситуація виникла, то ця жінка і чоловік піддавалися критиці та осуду з боку суспільства. Що цікаво, такі погляди в Україні існують дотепер. Вони поширені переважно серед старшого покоління, що мешкають не тільки на Тернопіллі.

З приходом до влади комуністів, таїнство вінчання стало обов’язковим, а згодом його взагалі заборонили. Незважаючи на це, українці за будь-яку ціну вінчалися таємно. Дякуючи цьому, на території нашої держави вдалося зберегти ще одну українську традицію. 

З чого розпочиналося вінчання?

На Правобережній Україні існував ще так званий обряд церковних оповідей. Він супроводжувався оголошенням у церкві священиком усьому селі чи громаді про намір молодих взяти шлюб. До вінчання на Тернопільщині не можна було навіть спільно проживати. Тому кожна пара хотіла якнайшвидше побратися, щоб скоріше розпочати будувати спільне сімейне життя. Та не все було так просто. Повний обряд вінчання складався з кількох етапів.

Перший етап – обручення. Він супроводжувався урочистим скріпленням згоди обох сторін на весілля. Цей процес завжди відбувався лише у домі нареченої і тільки у вихідний день. Після заручин було заборонено відмовлятися від шлюбу, адже це піддавалося осуду. Тернополяни завжди дуже ретельно готувалися до заручин, накривали величезні столи, запрошували величезну кількість гостей і закликали на свято музик. Зараз цей обряд дуже видозмінився, це помітно передусім у тому, що переважно мешканці міст Тернопілля надають перевагу невеличкій вечірці. Тенденція кликати якомога більше гостей проходить. Цікавими й пишними є заручини у селах.

Таїнство шлюбу

Вінчання є другим етапом, проте не менш важливим за попередній. На Тернопіллі він зазвичай проходить того ж дня, що й офіційна весільна процесія. Інколи таїнство відбувалося заздалегідь, проте таке траплялося дуже рідко. Перед вінчанням молодятам необхідно було отримати дозвіл і благословення від батьків. Зараз це не є обов’язковим елементом, хоча воно досі побутує у багатьох українських сім’ях.  У деяких регіонах Тернопілля вважають, що обряд вінчання колись розпочинався з приходом до церкви старости з короваєм. Це великий пухкий хліб з прикрасами із тіста. Він виконує святкові й обрядові функції. Коровай зазвичай клали на бічному столику. 

Важливими атрибутами у вінчальній церемонії є корони. Вони є символом нагороди молодят на небі за гідне подружнє життя. Під час цього обряду  молодята тримали у руках по запаленій свічці. На Тернопіллі досі вірять, що вони є символом шляху, який чоловік і жінка в подружньому житті повинні освічувати один одному. Свічки зазвичай прикрашали квітами або візерунками. Вогонь символізував очищення й  життя. Важливим було пильнувати те, як саме під час вінчального обряду горить свічка. Якщо полум’я горіло нерівномірно, то скоріше за все сімейне життя буде тривожним, а якщо навпаки, то це хороший знак. 

Великого значення надавали й тому, у кого після процесії свічка залишиться довшою. Вірили, що таким чином можна дізнатися про те, хто з подружньої пари проживе довше. Поганим знаком дотепер вважають раптове згасання свічки. Мешканці Тернопільщини переконані у тому, що це віщує смерть. 

Ну і, звісно, як без обручок? З ними на Тернопіллі пов’язано чимало забобонів. Наприклад, вважається, що якщо під час вінчальної церемонії у церкві обручка впаде з руки священика, то такий шлюб буде нещасливим або ж пару спіткає страшне лихо. Важливим є й обряд спільної чаші, що символізує єднання наречених. Згідно нього, молодята у три прийоми випивають вино. Починається процесія з чоловіка як голови сім’ї.  Після цього священик з’єднує праву руку нареченого та нареченої і покриває їх єпітрахилем, довгою стрічкою, що огинає шию і спускається на груди священнослужителя. Тоді тримаючи свою руку на ній, обводить молодят навколо невеликого чотирикутного стола, що стоїть у центрі храму перед іконостасом. Його називають тетраподом.

Після проведення вінчального обряду, молодята одночасно стають на вишитий рушник. Зараз вважається, хто це зробить першим, той буде головним у сім’ї. Рушник є ще одним важливим весільним атрибутом. Це символ дороги життя, його початок — народження,а  кінець — завершення життєвого шляху. До нього завжди з пошаною ставилися мешканці Тернопільщини. Візерунки й орнамент на рушнику залежали від регіону й особливості місцевості. Наприклад у Зборівському районі, поширений геометричний. Домінуючим кольором завжди був червоний. Він символізував любов. Чорний колір був символом журби. У тернопільській вишивці переважають чорні кольори. Їх співвідносять зі зораним чорноземом.

Після одягання та зняття вінців, заключної вінчальної молитви завершується весь процес вінчання. Тепер молода пара набуває офіційного статусу чоловіка й дружини. На Тернопільщині у деяких районах люди переконані, що при виході молодих із церкви, потрібно пильнувати аби ніхто не пройшов між ними. Це вважається дурним знаком, на таку пару очікує розлучення чи сварки, а також непорозуміння у сімейному житті.  Що цікаво, таїнство вінчання з часом звівся до мінімуму у різних регіонах Тернопільщини. Протягом всього існування воно неодноразово зазнавало змін. Зараз яскраво побутує у його північній та південних районах. Цікавим є і те, що вінчання не здійснюється будь-коли. Для цього існують спеціальні дні. Наприклад, його не проводять під час 4 великих постів, на великі релігійні свята, у великодню та масляну неділю. 

Вінчання та Радянський Союз

Вінчальний обряд зазнавав змін і при Радянському Союзі. Українські землі тривалий час перебували у складі СРСР. Нова влада намагалася всіма шляхами знищити державну самобутність, нашу історію, традиції та обряди. При цьому намагалися  насаджувати свою ідеологію в усі сфери життя. Це стосувалося навіть весілля. “Совіти” дуже довго вели боротьбу з релігією у нашій країні. В УРСР церква і вінчальний обряд був суворо забороненим. Таким чином, “совіти” хотіли відлучити українців від релігійного життя. Щоправда, їм це не дуже вдалося. У часи радянського панування, за звичайне вінчання чи хрещення дитини можна було навіть втратити робоче місце. 

Та попри такі заборони, на Тернопільщині християнські пари вінчалися таємно. Дуже часто це відбувалося у священника вдома або ж при зачинених дверях у церкві. Перестали ховатися молодята після проголошення Незалежної України, з 1991 році. Що цікаво, зараз тенденція до вінчання, а також проведення весілля згідно українським традиціям помітно зростає. 

.,.,.,.