Які жіночі прикраси були поширеними на Тернопільщині?

Споконвіку українські жінки надавали велику перевагу прикрасам. Вони завжди були присутні в їхньому образі, незалежно від того, чим вони займалися та де знаходилися. Що цікаво, кожному регіону України, зокрема й Тернопільщині, були притаманні певні прикраси, які користувалися популярністю серед жінок. Далі на ternopolyanka.

Чому прикраси важливий елемент в образі українок?

Українські прикраси – це те, що залишилося нам ще від предків. У минулому ці речі  виконували не тільки естетичну, але й захисну функцію. Вірили, що такі “обереги” можуть відігнати біду, злих духів і хвороби.  Вони  були невід’ємною частиною традиційного українського одягу, які чудово доповнювали образ, робили жінок більш неповторними й чарівними. Споконвіку цей елемент одягу, як і інші, зазнавав деяких змін, проте вони ніколи не втрачали своєї актуальності. В Україні, зокрема на Тернопільщині, жінки досі залучають в свої образи стильні, старовинні прикраси. За ними колись можна було й встановити те, з якої дівчина сім’ї – заможної або бідної, та її статус. 

Колись, на жаль, це було доступно далеко не всім, адже тільки багаті панянки могли собі дозволити таку розкіш. Зазвичай прикраси виготовляли місцеві ремісники-ювеліри, проте й дуже часто їх завозили з інших країн, відповідно, ціна була вищою. Уродженки Тернопільщини дуже полюбляли доповнювати свій навіть буденний образ усілякими прикрасами, найчастіше це було намисто. Ще один невід’ємний елемент – хрестики, які носили не тільки жінки, але й чоловіки та діти. Цікаве те, що кожен регіон мав свій унікальний узор, символ, який часто зображався на прикрасах. Зараз завдяки цьому, археологи та дослідники можуть з легкістю визначити, звідки саме походить та чи інша “знахідка”.

Намисто

Звичайне намисто колись було в кожної української дівчини, незалежно від соціального статусу та заможності. Це один із невід’ємних елементів тодішнього повсякденного та святкового образів. Проте тут була певна відмінність. У звичайний день, дівчата одягали переважно кілька разків намистин, а на великі свята – увесь комплект свого намиста, яке в них зберігалося у скринях і чекало на слушну мить. Це була не тільки стильна прикраса, але й оберіг, який захищав її власницю. 

Намисто є однією з тих прикрас, що було поширене по всій території України, проте в кожному регіоні воно мало дещо свої особливості та різновид. На Тернопільщині також дуже полюбляли цей елемент одягу, і не тільки через те, що це стильний аксесуар. Вірили, що намисто це оберіг від злих духів. Носили їх виключно всі дівчата, адже вважалось, що вийти без намиста, це все одно, що вийти на вулицю без одягу. Жінки їх носили завжди і скрізь: у церкву, на поле чи просто вдома. На Тернопільщині найпоширенішим було коралове намисто. Традиція його носіння зараз набуває неабиякого популярності. Українки досі в своїх образах намагаються поєднувати старовинну прикрасу з елементами сучасного одягу.

Намисто. Джерело: Спадок

Намисто було різним за формою, кольором та матеріалом, з якого виготовлялися. Заможні панянки могли собі дозволити намисто з дорогоцінного матеріалу – скла, смальти, бурштину, перлів тощо. Їх цінність ще й в тому, що вони передавалися у спадок і зараз велика частина зберігається в музеях, де можна ознайомитися детальніше з культурою рідного краю. Із його різновидів, на Тернопільщині зустрічалися коралі. Це найбільш популярна прикраса в Україні у ХІХ–ХХ ст, яке виготовляли з червоного коралу. Йому також приписували чудодійні властивості. Коралі були різноманітними за своєю якістю, формою, кольором, обробкою тощо. Дорогі та дешеві коралі можна було з легкістю відрізнити, адже дешеві були невеликими й нарізаними у формі трубочок. Їх ще називали “колючим” намистом. В Україну їх завозили переважно з Італії.

Гердани

Гердани це ще одні прикраси, які в минулому користувалися неабиякою популярністю на Тернопільщині. Що цікаво, серед жінок вони досі є улюбленцями.  Це шийна прикраса, що виготовляється з різнокольорового бісеру, який нанизаний так, що утворює якийсь геометричний, а часом навіть рослинний орнамент. На Галичині, до якої входила й значна частина Тернопільської області, вони були надзвичайно поширеними. Орнамент та кольори цієї прикраси часто узгоджували з вишивкою тої чи іншої місцевості.Гердани ймовірно прийшли на Галичину з Угорщини. 

Вони мають найчастіше форму петлі з суцільною або ж ажурної смужки різної ширини. Раніше їх використовували як обереги не тільки жінки, але й чоловіки. Зараз це просто універсальні прикраси, якими можна чудово доповнити образ. Багато жінок Тернопільщини досі дуже полюбляють гердани й намагаються їх залучати до свого образу. Ними прикрашали навіть волосся на весілля, вкладаючи кожну стрічку з бісеру окремо. 

Гердани. Джерело: Спадок

Хрестики

Хрестики були невід’ємним елементом українців, який входив до комплексу нагрудних прикрас та водночас був виразною оздобою. Так, як в Україні було поширене християнство, хрестики становили важливу складову в образі не тільки жінок, але й чоловіків та дітей. На Тернопільщині хрестики носили всі православні християни. Їх виготовляли переважно зі срібла, яке з часом прикрашалися емаллю. У заможних українців часто зустрічалися золоті. Хрестик для всіх був своєрідним оберегом. Колись вірили, що він захищає від злих духів і бід.

Рифи (пугвиці)

Серед прикрас зустрічалися й рифи, або як їх ще називали – пугвиці. Це металеві буси, які чергувалися з кораловим намистом. Разом із ланцюжком та хрестиком, вони врівноважували великі металеві дукачі. На Західній Україні, зокрема на Тернопільщині, дукачі часом замінювали однією чи кількома металевими іконами або ж хрестиками. 

Сережки

Сережки були ще одними з найдавніших жіночих прикрас, які так сильно полюбляли жінки Тернопілля. Вони широко побутують дотепер. В минулому з сережками існувало чимало повір’їв. Наприклад жінки вірили, що “кульчики” здатні забрати головну біль, а загубити їх було поганим знаком. Форма цих прикрас була різноманітною, проте найбільш поширеною були дуті або площинні, які мали форму напівмісяця з нескладною різьбленою орнаментацією. Вся справа в тому, що такі сережки виготовлялися найпростіше, відповідно були наймасовішими.  

Сережки. Джерело: Спадок

Пацьорки

На Тернопільщині, зокрема у її південних регіонах жінки особливо полюбляли носили “пацьорки”. Ці прикраси мали вигляд однієї довгої або кількох коротших низок кольорового “дутого” скла. Зазвичай їх виготовляли вручну, але через матеріал, пацьорки потребували бережного ставлення. Зі свідчень давних матеріалів, до України ці прикраси привозили з чеської території, а найдорожчими були ті, які виготовлялися в Італії. Жінки Тернопільщини могли придбати “пацьорки” на ярмарках або у міських крамницях. 

.