З польським пануванням в Україні, зокрема на Тернопільщині, з’явилася нова соціальна група – шляхта. Наприкінці ХІХ- початку ХХ століття з-поміж усіх вирізнялася українська дрібна шляхта. Вона була особлива тим, що мала певні характерні риси, що вирізняли її як окремий прошарок. Дрібна шляхта якнайяскравіше перейняла усі тогочасні польські традиції та поширили їх на своє побутове життя. Далі на ternopolyanka.
Тернопільщина у складі Польської держави
Деякий час Тернопільщина перебувала у складі Польщі. Внаслідок занепаду Галицько-Волинської держави і натиску хрестоносців, експансія Речі Посполитої значно посилилася. Від 1439 частина сучасної Тернопільської області ( окрім Кременеччини та Шумщини) входили до Подільського воєводства.
У часи національно-визвольних воєн деякі території було приєднано до Гетьманщини. А у 1683 році, після поразки турецьких військ, ці землі знову повернулися у склад Польської держави. Під її владою перебувала аж до 3 поділу. Полякам вдалося повернути території лише після Першої Світової війни. Через деякий час сюди приєдналася й Волинь. У такому становищі перебували до початку Другої Світової. Опісля Польська республіка перестала існувати, а всі українські землі, включно зі сучасною Тернопільською областю перейшли у склад тодішньої УРСР.
Перебування Тернопільщини у складі Польської держави не залишилося безслідно. На сьогодні ми можемо спостерігати залишки архітектури чи не у кожному населеному пункті. Це говорить нам про те, що колись на цих землях панувала зовсім інша культура. Впродовж тривалого часу поляки справляли величезний вплив на українців. Від цього формувалася, загалом, інша свідомість, бачення та навіть стиль життя.
У ХХ столітті Тернопільщина знову опинилася під владої Польської держави. Вона справила неабиякий вплив на так звану українську дрібну шляхту. Дрібна шляхта існувала як особлива соціальна група тривалий час. Що цікаво, вона мала свої певні елементи традиційно-побутової культури, які більше ніде не зустрічалися. Її ще називали ходачковою або сірячковою, малоземельною тощо. Загалом існує чимало назв цієї верстви населення, у кожному регіоні їх називали по-своєму. Ця дрібна шляхта проживала “вкупі”, інколи навіть цілими селами. На західноукраїнських землях відомо про деякі з них. Вони є цікавим об’єктом дослідження багатьох науковців та істориків, перш за все, через свої особливості.
Особливість української дрібної шляхти
Чим особлива ходачкова шляхта? Перш за все тим, що складалася із збіднілих членів шляхетського стану, у володінні яких перебували земельними угіддями. Однак вони не мали підданих. Відрізнити від звичайних селян їх можна було. Дрібна шляхта володіли правом голосу на сеймах чи сеймиках. Іван Франко виділив, що це був народ український, принаймні по мові. У побуті ж ця шляхта мало чим вирізнялася від українського селянства. Однак дещо дозволяло їм вирізнятися з-поміж усіх.
Українці Галичини тривалий час перебували у статусі бездержавності. Це почало призводити до деяких процесів, зокрема “пристосування” до способу життя панівного стану. Коли ж Тернопільщина увійшла до складу Польщі, на ці землі переселилося чимало поляків і євреїв. Вони внесли свій вклад у історію української нації. Такі зміни відбувалися ще й через те, що наше суспільство у минулому дуже рідко кудись виїжджало.
Це формувало в них свої певні усталені норми поведінки, світогляд, культуру на основі того, що вони бачили. Такими були лише селяни. Дещо інша ситуація складалася у шляхти і дрібної шляхти. Ця верства населення завжди кудись виїжджала за межі свого міста чи села, й, навіть воєводства. Вони були учасниками військових походів, з’їздів тощо. Це дало змогу їм розширити кругозір своїх знань, збагатитися духовно, побачити інше життя та щось від нього перейняти. Спостерігався цей процес наприкінці ХІХ- початку ХХ століття.
Польський вплив на моду дрібної шляхти
Активний промисловий розвиток та індустріалізація неабияк вплинули на побут і моду дрібної шляхти. Усе нове та “модне” вони звозили до своїх маєтків. Дрібна шляхта споконвіків прагнула вести аристократичний спосіб життя, за що, дуже часто піддавалися критиці та висміюванням. Вони намагалися якось підкреслити своє походження виділити його. Для цього, звісно, використовували все те, що було поширено у великих містах. Нові елементи можна віднайти у їх вбранні та житлобудуванні (інтер’єрі).
Дрібна шляхта полюбляла пишне, новомодне вбрання. Що цікаво, впродовж тривалого часу воно піддавалося регламенту згідно тодішніх законів польського уряду. Саме по вбранні можна було визначити статус людини. Тому ця соціальна група всілякими методами намагалася виділитися від інших. Поступово, внаслідок політичних і соціальних процесів, дрібна шляхта розпочала втрачати свої привілеї. Однак їм вдалося залишити помітний слід на моді місцевого населення. Вбрання шляхти, що мешкала на Тернопільщині дуже скоро почали виготовляти з куплених фабричних матеріалів. Тут їх називали ще крамом.
Жінки дрібної шляхти надавали перевагу темному одягу. Їх основний образ складався із довгої, вовняної спідниці та темної блузки з коміром. Голову покривала чорною хусткою з гаптованими квітами. Робилося все для того, аби хоч якось виділитися серед місцевого населення та підкреслити свій особливий статус. Йдучи наприклад у гості, жінки намагалися одягнути лише найкраще вбрання. Дуже часто вони покривали голову чепчиком. Використовували у образі дорогі прикраси: брошки, перстні та браслети. Дуже скоро у моду увійшли елементи нагрудного одягу. Їх активно застосовували шляхтянки. Наприклад безрукавки могли дозволити собі придбати не всі. На тернопільщині їх називали горсетками, у деяких районах вони свідчили про належність до шляхетської верстви.
Ще одним польським впливом є яскраве оздоблення головних уборів, зокрема жіночих віночків. До речі, саме віночки найдовше зберегтися на українській весільній церемонії. Їх до сьогодні активно використовують панянки у своїх образах. У ХХ столітті місцева мода Тернопільщини характеризувалася відсутністю вишивки або мінімальним її оздобленням у вбранні. Щоправда, це спостерігалося не у всіх районах. Такі дії лише підсилювали усвідомленість належності до шляхти.
Польський вплив на інтер’єр і житло
Польський вплив охопив й інтер’єр та житло місцевого населення. Навіть тут представники шляхетського роду. Будинки у них були досить великими, двох або трьохкамерні з сінями та коморою. Подекуди зустрічалися й багатокамерні будинки. Інколи сама конструкція вражала своєю складністю. Щодо зовнішнього вигляду такого будинку, то він, насправді, мало чим відрізнявся від звичайного селянського. Проте відмінності все ж були.
Найбільший польський вплив було помітно саме в інтер’єрі. Дрібна шляхта купувала все те, що було модне у місті. У їх житловому будинку знаходилася дерев’яна підлога, меблі, дуже скоро з’явилися ліжка, комоди тощо. Все це прикрашалося скатертинами. Звісно, що це не залишилося безслідно й на українській культурі. Дуже скоро такі “традиції” перейняло й звичайне селянство.
Джерело: фото Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного
Як ми бачимо, дрібна шляхта під впливом різних обставин на Тернопільщині таки вирізнялася як особливий соціальний прошарок. Чимало польських шляхтичів ставали справжніми творцями моди та стилю, а отже, й джерелом натхнення. Такі нововведення українці ,насправді, сприймали досить активно. Вони вважали себе не гіршими за панів і шляхту, а тому також намагалися “не відставати”. Ці особливості не тільки вирізняли дрібну шляхту з-поміж усіх тогочасних верств населення, але й мали вплив на становлення деяких традицій у побуті.
