У 1939 році Тернопіль увійшов до складу УРСР, а 4 грудня того ж року, було створено Тернопільську область, центром якої зробили Тернопіль. Увесь той період, що наш край перебував у складі СРСР, жіноцтво становило важливу складову у життєдіяльності села, міста та містечка. Нова влада активно залучала їх у виконанні різних видів робіт. Це була передусім громадська, яка спрямовувалася на розв’язання суспільних проблем у співпраці з іншими та політична, головною метою якої стала реалізація політичних інтересів окремих індивідів або великих груп людей. Остання, щоправда, становила меншість. Далі на ternopolyanka.
У повоєнний час для того, аби здійснювати контроль над жінками, що мешкали на Заході України, радянська влада створила “відділи з роботи серед жінок”. Вони працювали при різних осередках партії. Що цікаво, у Тернополі він також був. Питання “жіноцтва” у житті Радянського Союзу дуже довго обговорювалося на усіляких з’їздах, доповідях та нарадах. Вони відбувалися регулярно. Особливо актуальним це питання було у перші роки входження нашого регіону до УРСР.
Жінки Західної України та Радянський Союз
Після приєднання сучасних західних регіонів України у склад УРСР, нова більшовицька влада розпочала негайно здійснювати свою діяльність на цих землях. Насправді, не всі дуже радо зустрічали комуністів. Багато хто у них вбачав ворогів, від яких люди зазнають чималого лиха, інші ставилися нейтрально, проте й були прибічники. Лише у перші повоєнні роки, радянською владою було запроваджено чимало ідеологічних заходів, що спрямовувалися на жіноцтво нашого регіону.
Перед партійними діячами повстала необхідність у радянізації Тернопільщини, створення там відповідних організаційних установ, у яких брали б участь жінки, ліквідації неграмотності та залучення їх до політичної діяльності. Насправді, останнє таки не зовсім вдалося реалізувати. Незважаючи на те, що жінки отримали певну рівність у правах з чоловіками, їх роль у політичному житті міста не була такою вагомою. Дещо інша ситуація спостерігається у громадському житті Тернополя.
Що таке жіночі ради та яка їх основна діяльність?
Жіночі ради набули поширення на території Тернопільщини з приходом радянської влади. Вони спрямовували свою діяльність на тогочасне жіноцтво, але при цьому виконували лише те, що їм диктувала радянська влада. Тобто, спиралися, передусім, на інтереси держави. Ради або збори розгорталися на різноманітних існуючих установах. Їх завжди відвідувала чимала кількість людей. На території Тернопілля вони також набули поширення. Радянська влада намагалася усіма можливими методами залучити жіноцтво до суспільного та політичного життя.
Щоб робота була продуктивнішою та існувало чітке поняття того, що потрібно виконати, кожного місяця розроблявся план. Також встановлювався певний термін виконання. Роботи, що виконували жінки, носили різноманітний характер. Це було колективне господарство, відбудова міста у післявоєнний період, підвищення кваліфікації тощо.
Проте робота жіночих рад спрямовувалася не лише на залучення у суспільне й політичне життя міста їх мешканок, але й проведення агітаційної політики. Коли ж Тернопіль увійшов до складу УРСР, повстало завдання отримати прихильність людей до нової влади. Для цього, звісно ж, використовували такі ради, які намагалися нав’язати ідеальне життя СРСР. І їм це частково вдавалося.
Взагалі, жіночі ради мали широкий спектр діяльності. Вони спрямовували свою діяльність і на дитячі садочки, допомогу багатодітним сім’ям та тим, хто внаслідок війни втратив батька-годувальника тощо. Та насправді, це не всі їх обов’язки. Особливу увагу жіночі ради вділяли саме освіті. Так, як рівень неосвіченості у той час був чималий, повстало питання її ліквідації. Це, звісно, мало позитивний вплив.
Жіночі ради становили провідну ланку у життєдіяльності Тернополя. Особливим було те, що її учасниками й керівництвом були частково жінки. Чи не вперше, у таких питаннях брали участь не тільки чоловіки. Щоправда, діяльність жінок була регламентованою, тому повної свободи вибору, на жаль, не було.
Жіночі ради були ініціаторами створення секцій. Звісно, що окрім політичного життя, важливу роль відігравало і суспільне. Секції мали різноманітний характер, а їх основна мета полягала у залученні жінок в громадську активність міста. У той час існувала виробнича, шкільна, кооперативна та інші секції. Вони тривалий час активно діяли у Тернополі.
Яку роботу виконували жінки у Тернополі
Жінки виконували різноманітну роботу, яка спрямовувалася на покращення політичного та економічного життя Тернополя. Значна частина виконувала важливі агітаційні роботи серед громадян. Завдяки цьому, вдалося залучити у роботи чималу кількість місцевих мешканок. Вони проводили лекції, семінари, читали різноманітну літературу тощо.
Попри те, що це давало позитивний результат, радянська влада не поспішала залучати велику кількість жінок у партійну діяльність. На жаль, тут їх становила меншість. Більше все ж таки було чоловіків. Місцеві мешканки надто рідко могли бути обраними у керівні установи. Значна частка жінок важко працювала на колгоспах за мізерну оплату. Там виконувала різні види робіт, зокрема й ті, що відносяться до “чоловічих”.
Професійні спілки та жінки
На жіноче життя у Радянському Союзі чималий вплив мали професійні спілки. Профспілкою зараз називають добровільну громадську неприбуткову організацію, що об’єднує громадян, які пов’язані між собою спільними інтересами за родом їхньої професійної діяльності. Вони захищають право громадян на працю, беруть активну участь у розроблені державної політики у трудових відносинах, оплаті праці тощо. Це все те, що має виконувати кожна професійна спілка.
Проте у Радянському Союзі вона мала дещо інший характер. Насправді своїх основних обов’язків ця організація не виконувала. Профспілка не займалася захистом прав, а навпаки, була ще одним державним апаратом, який здійснював тотальний контроль навіть над особистим життям громадян. До діяльності профспілок на Тернопільщині було залучено чимало жінок.
У 1943-45 роках, ці установи, після визволення України від гітлерівців, брали активну участь у відбудові промисловості, організації допомоги інвалідам, дітям-сиротам, поновленням житлово-комунального комплексу тощо. Станом на 1946 рік, у професійній спілці нараховували близько 3 млн 500 тисяч осіб. Це становило близько 80,7 % найманих працівників. Щоправда, надто низьким цей показник був на новоприєднаних землях до УРСР. Тут їх налічували 64,3 %.
Освіта для жінок
Проблема неграмотності серед жінок тривалий час посідала чільне місце. Її ліквідацією у нашому регіоні займалася Тернопільська жіноча рада. Цей процес характеризується неабиякою стрімкістю.
Щоб ліквідувати неписьменність та малописьменність у жінок Тернопілля, було створено різноманітні гуртки та школи. Подекуди навіть проводилися індивідуальні заняття. Цим займалися кваліфіковані вчителі. Завдяки такій політиці за сприянням жіночих рад, вдалося ліквідувати значну частку неграмотних жінок. Існували також заклади професійної освіти, де можна було опанувати будь-яку професію, наприклад, технічну. Тому можна сказати, що все таки основна частка жіноцтва була залучена саме у господарські роботи Радянського Союзу.
