Якою косметикою у Радянському Союзі користувалися тернополянки?

Кожного разу відвідуючи магазини з косметикою нас вражає його асортимент. Однак, так було не завжди. У Радянському Союзі косметика  була дефіцитним товаром. Жінки інколи стояли у чергах по кілька годин аби придбати собі омріяну помаду. Тому давайте пригадаємо те, чим користувалися наші мами й бабусі у Радянському Союзі і те,як саме використовували той чи інший косметичний продукт. Далі на ternopolyanka.

Що продавалося з косметичної продукції у магазинах?

Краса у Радянському Союзі тяжіла до природності й натуральності. Така продукція як косметика, що у 60-70-х роках була широко вживаною у європейських країнах, але в СРСР, на жаль, була дефіцитною і дорогою. Не кожна тернополянка могла дозволити собі придбати справді якісний продукт за чималу суму. Зазвичай, косметика, що знаходилася на прилавках магазинів була тяжіла до вітчизняного виробництва. Тому всі жінки користувалися однаковими продуктами. Що цікаво, вибору косметики як такого й не було. Цій промисловості не надавали надто великого значення, тому спочатку вона взагалі не розвивалася. 

Про таке як Dior, Chanel й інші популярні косметичні бренди знали одиниці. Проте ті, хто мали можливість, купували їх у комісійних магазинах і закритих розподільниках. Адже придбати у відкритому доступі косметику іноземних брендів було неможливо.

 Багаті міщанки віддавали перевагу іноземній косметиці, через її дороге пакування, красивий футляр, багату історію бренду та якісний продукт.  Що говорити про сільських мешканок Тернопільщини, у яких косметики взагалі могло не бути. У 40-х роках мода стрімко почала змінюватися, це призвело й до зміни косметичної індустрії. Проте косметичка радянської жінки залишалася й надалі не “забитою”. Одним продуктом тернополянки могли замінити одразу 2 або 3. Наприклад губна помада служила ще як румяна, а туш для вій – гелем для брів. Чому так? Відповідь очевидна – дефіцит. А ще, це неабияк економило кошти, адже у той час якісні косметичні продукти були дорогими, тому радянські жінки вдавалися до хитрощів. 

Якій косметиці віддавали перевагу жінки у Радянському Союзі?

Косметичка кожної радянської жінки не була наповненою величезною кількістю косметичних продуктів. Тим не менш, вона варта уваги, адже дещо можна придбати навіть у теперішній час. 

Найпопулярніші продукти в СРСР- туш і помада. Однією з найлегендарніших і, мабуть, єдиних в Радянському Союзі була туш для вій “Ленінградська”. Можливо комусь пощастило побачити її ще у косметичці бабусі чи мами. Це був один із “маст-хевів” усіх тогочасних модниць. Проте використовували її не тільки на вії, але й часто підкреслювали брови. 

У комплект входила й щіточка для нанесення продукту. Та нанести її було дуже не просто. Вся справа у тому, що туш дуже швидко висихала, а тому продукт потрібно було постійно розбавляти водою. Проблема виникала і з щіточкою. Вона була не зручною, дуже дуже маленькою і більше нагадувала зубну щітку. Звісно, що рівномірно продукт нею наносити було проблематично. Що цікаво, у багатьох магазинах Тернополя цю туш можна придбати й досі, проте вже такої популярності як колись, цей продукт не має. На косметичному ринку дуже швидко з’явилося чимало крутих аналогів, проте хто знає, можливо ще є шанувальниці одного з перших косметичних продуктів СРСР?

Ще одним косметичним продуктом, який до сьогодні можна придбати у Тернополі є тональний крем “Балет”. Для величезної кількості жінок він до сьогодні є найкращим у користуванні, незважаючи на величезну кількість сучасних аналогів. Цей тональний крем особливий тим, що ще в СРСР мав дуже густу консистенцію та хорошу перекриваючу функцію. Подекуди нагадував будівельний матеріал. На жаль, цей продукт існував лише в одному відтінку, який підходив не усім жінкам в Радянському Союзі. Дуже часто колір шиї відрізнявся від її кольору лиця, тому виглядало це дивно. Та жінки у цей час навіть не замислювалися про це, адже таке як “уроки макіяжу” були відсутніми. Проте тернополянки мали свої хитрості. Наприклад розбавляли його звичайним кремом, щоб тон було краще наносити на обличчя. Вже сучасна версія тонального крему “Балет” існує у кількох відтінках. 

Пудра для обличчя – ще один продукт, без якого не обходиться жоден макіяж. Насправді, сучасний косметичний ринок вражає. На відміну від косметичних продуктів у СРСР, зараз є можливість придбати те, що найбільше подобається на будь-який гаманець. У тернопільських косметичних магазинах продавали звичайну порошкову пудру в картонній коробці. Згодом на прилавках з’явилася пудра “Оксамитова”, яку відносили до “люкс” сегменту, а тому придбати її міг не кожен. Поширеною була також “Ленінградська”, що вважалася хітом. 

Найбільшою популярністю користувалися найдешевші пудри “Бузок” і “Фіалка”, що були розраховані на великі маси. Подекуди використовували навіть зубний порошок. Не було й пензликів для нанесення цих продуктів.  Тому чимало міщанок використовували звичайну вату. Перед цим придавали їй потрібну форму. 

Помада- це один із найпопулярніших косметичних продуктів серед мешканок Тернополя. Її можна було  віднайти у косметичці кожної радянської жінки. Інколи навіть і не одну, а декілька. Це могла собі дозволити далеко не кожна жінка, адже косметика у той час була дуже дорогою. Тим не менш, помада була тим продуктом, якому найбільше надавали перевагу тернопільські панянки.

На жаль, палітра кольорів була бідною. Переважав червоний, кораловий, бордовий, вишневий та перламутрово-рожевий колір. Зараз помади зі схожими або ж такими самими відтінками можна віднайти у багатьох сучасних косметичних брендах. 

Звісно, що такі  кольори підходили далеко не кожній жінці, а багатьом взагалі додавали зайвого віку. Та варто не забувати про те, що тоді не існували уроки макіяжу, тому жінки фарбувалися так, як їм подобалося. Багато хто наслідував у цій справі іноземних зірок, тому чимало тогочасних “трендів” походили саме із Заходу. Важко сказати, помади яких фірм продавали на Тернопільщині колись, адже їх, насправді було чимало. 

У 70-ті роки минулого століття в моду увійшли тіні для очей. Особливою популярністю користувався синій відтінок. Для багатьох, зараз, це вважається несмаком і “вульгарщиною”, проте колись панянки думали навпаки. Тіні в СРСР випускала московська фабрика “Світанок”. Вони називалися “Олена”. Упаковка була досить невеликою, в ній розміщувалося всього лише 2 або 3 відтінки. Величезних палеток тіней тоді ще не було, вони з’явилися згодом, у 80-90-ті роки. Тіні “Олена” мали насичені, яскраві відтінки. Переважав зелений, синій та фіолетовий. Згодом стали випускати більш “спокійні” кольори. 

Хитрощі радянських жінок 

Радянські жінки дуже відповідально відносилися до косметичних продуктів. А тому й використовували їх під чисту. Можливо хтось колись ставав свідком того, як бабуся чи мама діставала залишки від помади, що знаходилися на самісінькому дні туби, використовуючи сірник. Цікавим було те, що дуже часто тернополянки використовували помади у якості рум’ян. Їх у той час в сухому вигляді не було, існували лише рідкі. Проте жінки знаходили й тут вихід зі ситуації.

Дефіцитним продуктом для очей був олівець. Його було надто важко придбати, тому багато з тернополянок використовував звичайний. Звісно, що він не був призначений для косметичного використання. Жінки змочували його грифель аби він став більш м’яким. Тоді ж наносили на слизову чи повіку.

Які зміни відбулися у 80-тих роках?

Повністю видозмінилася косметична продукція лише з настанням 80-тих років. У той час значно розширилася й сама палітра, що дозволило тернополянкам експериментувати зі своєю зовнішністю. Період 80-90-тих років ХХ століття вважається одним із найекстримальніших. Макіяж панянок вражав: яскраві тіні та губи, контурні брови тощо. Звісно, що такі тренди проникли й на територію УРСР. Тернопільські панянки бажали не відставати від трендів, тому активно залучали у свій образ яскравий і виразний макіяж.

Вітчизняна косметика “Ruby Rose” переповнила косметичні прилавки. Вона пропонувала модницям величезну палітру яскравих тіней. Тривалий час її продукція користувався величезною популярністю серед тернопільських панянок. Що цікаво, косметичний бренд “Ruby Rose” досі існує на косметичному ринку й залишається улюбленим серед багатьох українських жінок.

Після розпаду Радянського Союзу у 1991 році, відбулися чималі зміни в індустрії краси. Так, українські жінки познайомилися з іншими іноземними брендами, дізналися про те, як завдяки косметиці підкреслити свою красу або ж приховати недоліки.

.,.,.,.